ПОРАДИ ВЧИТЕЛЮ ЩОДО ПІДТРИМКИ ДИСЦИПЛІНИ В КЛАСІ
ПОРАДИ ВЧИТЕЛЮ ЩОДО ПІДТРИМКИ ДИСЦИПЛІНИ В КЛАСІ
«Наша праця, - писав
В.Сухомлинський, - проходить у світі дитинства – от про що не можна забувати ні
на хвилину. Потрібно знати цей світ, але і цього замало, потрібно вжитися у
світ дитинства. У кожному вчителеві має сяяти і ніколи не згасати маленька
іскорка дитинства, вона допомагає знаходити оптимальне рішення в безлічі
педагогічних завдань, що він їх вирішує».
Дисципліна – це умови,
засоби і результат виховання, вона потребує зустрічних зусиль.
Головною умовою
дисциплінованої поведінки учнів є доброзичливі відносини між учителем і дітьми.
Дисципліну в класі
багато в чому обумовлюють раніше нагромаджений досвід поведінки учнів,
організованість класу, ставлення до навчання, предмета, вчителя, дотримання єдиних
вимог до учня всіма вчителями, які працюють у класі, загального порядку, умов і
традицій даної школи.
Хорошої поведінки діти
не лише вчаться, а й запозичають її. Добре, якщо діти з перших днів перебування
в школі засвоюють еталони поведінки: як входити і виходити з класу, як стояти
біля дошки, звертатися до вчителя, вітатися тощо.
Часто за однакових умов
в одному класі і в різних учителів дисципліна різна. Це свідчить про те, що
багато залежить від рівня професіоналізму, майстерності, комплексу особистих
якостей учителя.
При порушені дисципліни
в конфліктних ситуаціях не слід поспішати звертатися на допомогу до
адміністрації, батьків. Краще з’ясувати причину й встановити контакт із учнем
самостійно.
Варто враховувати такі
правила:
- Поводьтеся так, щоб учні відчували, що ви керуєте навчальним процесом, при
цьому всіляко стимулюйте їхню активність;
- Не відволікайтеся на незначні порушення, моралізування. Урок має свої чіткі
завдання, це не арена для з’ясування стосунків;
- Дотримуйтеся доброзичливого, мажорного тону, будьте уважні до кожного учня.
Надавайте необхідну підтримку, відзначайте успіхи, створюйте життєрадісний,
оптимістичний настрій у класі;
- Стежте за правильністю постави, проводьте
фізкультхвилинки; не припускайте перевтоми учнів;
- Надавайте учням можливість частіше працювати у групах – це може бути
стимулом до зайнятості кожного, хорошого настрою та поведінки.
- Створюйте умови, щоб важкі, слабкі діти мали змогу відчути себе лідерами;
- Не принижуйте учнів, не припускайте образ, сарказму. Гнів, дратівливість,
імпульсивність не сприяють зміцненню дисципліни й авторитету вчителя;
- Будьте привітними, але враховуйте, що фамільярність може породити неповагу;
- Не виявляйте антипатії до важких учнів, сподіваючись від них поганої
поведінки. Діти відчувають скептичне ставлення до них і часто поводяться згідно
з вашими очікуваннями;
- Не припускайте появи «любимчиків», бо це створює зайві проблеми, ускладнює
стосунки в колективі;
- Умійте керувати емоціями, знайте ціну кожному слову, тонові. Пам’ятаючи
народну мудрість: «У ножа одне лезо, а в слова їх сотні», - не можна вимагати
від дитини те, що під силу дорослому, будьте терплячими;
- Не соромтеся виявляти почуття гумору. Можна посміятися і над собою, не
вважайте себе досконалістю. Але не можна висміювати учнів. Дітям імпонує
веселий, спритний, оптимістичний учитель;
- Не забудьте привітати дитину з днем народження, надіслати похвальний лист
батькам;
- Підтримуйте контакт із учнями поза уроками, на заняттях гуртка, позакласних
заходах, спільних походах. Спілкуйтеся з дітьми на природі, вдома, у спільній
трудовій діяльності.
Зміцнюйте зв’язки з батьками, намагайтеся отримати від
них підтримку, але не сподівайтеся, що вони вирішать проблему з дисципліною у
класі. Їх найбільше цікавлять успіхи своєї дитини. Виявляйте коректність у
взаєминах із батьками. Постійна негативна інформація, скарги псують відносини,
викликають недовіру до вчителя, його можливостей, здібностей навчати й
виховувати дітей.
Досвід показує, що більшість конфліктних ситуацій
породжується непогодженням учня, а часто й самих батьків, з оцінюванням.
Причина в тім, що самооцінка, як правило, вища за оцінку, поставлену вчителем.
Потрібен коментар відповіді, письмової роботи, а вчитель, як правило,
обмежується лише виставлянням оцінки. Має місце суб’єктивний підхід, коли на
оцінювання впливає поведінка, старанність і навіть ставлення до вчителя.
Простежується переоцінювання значущості контролю. Для
багатьох учителів і учнів оцінка стала не засобом, а методом навчання. На
уроках більше запитують, ніж навчають, перекладаючи важкість засвоєння нового
матеріалу на домашню роботу. Це призводить до перевантаження, погіршення
здоров'я дітей, неповаги до школи та вчителя. У книжці «100 порад учителеві» В.
Сухомлинський пише:
-
Ретельно розучуйте матеріал на уроці, не
витрачайте багато часу на опитування, не оцінюйте того, чого ще не встигли
навчити;
-
Більш надійна та оцінка, що враховує
відповіді на кількох уроках. Нехай учень знає, що ви за ним спостерігаєте і
радієте його успіхам;
-
Не ставте погану оцінку, якщо учень не
засвоїв матеріал. Пригніченість, зневіра не сприяють активізації мислення.
Стимулює навчання тільки успіх, допоможіть учневі його досягти;
-
Ширше використовуйте словесне оцінювання
судження, а не оцінки. Не виставляйте в журнал і в щоденник випадкові оцінки
заради їхнього нагромадження. Більш доцільним є тематичний облік знань. Якщо
велика частина учнів не впоралася з письмовою роботою, не варто виставляти
оцінки в журнал;
-
Заохочуйте взаємодопомогу між учнями, шефство
над молодшими, роботу в групах, взаємонавчання та взаємоконтроль;
-
Застосовуйте різнорівневу педагогічну
підтримку, диференційовані, довгострокові домашні завдання. Шукайте можливість
заохотити учня і за малі успіхи, вселити почуття впевненості, можливості
досягнення успіху;
-
Враховуйте природні можливості, стан здоров'я
й умови життя дитини, оцінюючи її навчання, виховання і розвиток, пам’ятаючи
народну мудрість: «Кому більше дається, з того й більше вимагається»;
-
Відчуття провини – не самообвинувачення, а
докори сумління, прагнення до самовдосконалення, порядності;
-
Перш ніж засудити, завжди варто подумати, чи
можна вибачити;
-
Усвідомлення своєї провини – найперша умова
виправлення;
-
Потрібно виховувати в дітях совість і ясність
розуму;
-
Свобода – це право робити все, що законно і
не шкодить іншим людям;
-
Брак простоти і скромності – це брак розуму;
-
Сором перед людьми – хороше почуття, але
найкраще – сором перед власною совістю.
Коментарі
Дописати коментар