Консультпункт для батьків

Техніка «сендвіча» – спеціальний прийом спілкування, при якому позитивна і негативна інформація межуються у такий спосіб, щоб співрозмовник почув сенс неприємної складової і водночас у нього залишилося приємне враження від розмови. 

Принцип виконання:

1. Задайте одразу ж позитивний тон бесіді

Напередодні неприємної розмови, особливо, якщо учень/ колега/ батьки дитини та ін. завинили, вони відчувають певну напругу в очікуванні діалогу. Тож із самого початку спрямуйте розмову в позитивне русло. Це допоможе зняти стрес і провести конструктивний діалог. 

Наприклад, пригадайте ситуацію, в якій ваш співрозмовник проявив себе найкращим чином, зазначте сильні риси характеру чи особисті якості, або похваліть за загальний внесок у спільну справу та інше. 

2. Аргументовано висловіть власне ставлення до неприємної ситуації, яка відбулася та потребує обговорення

Висловіть свою думку щодо проблемної ситуації, аргументуючи її (важливі конкретні слова, зауваження та коментарі). Намагайтесь бути лаконічним: довгий список зауважень не буде почутий і сприйнятий, і врешті-решт ви не досягнете поставленої мети. 

Також уникайте назідання – не повчайте, а разом намагайтеся знайти розв’язання конкретної проблеми.

3. Дочекайтеся зворотного зв'язку від співрозмовника

Важливо почути, як співрозмовник зрозумів те, що ви намагалися до нього донести. Запитайте, у чому він з вами погоджується, а у чому – ні. Уважно слухайте співрозмовника, не перебивайте, обговорюйте у м'якому тоні та разом шукайте шляхи розв'язання конфліктної ситуації, що склалася.

4. Розмову завершіть так само щирою похвалою

Висловіть своєму співрозмовнику вдячність та скажіть, за що ви його цінуєте та поважаєте. 

Обов'язкова умова – чергуючи «шари», особливу увагу слід приділити другому позитивному аргументу. Якнайкраще, щоб він був більш вагомим за перший та зміг перекрити об'єм критики. 

Це дозволить вашому співрозмовнику почути неприємну інформацію і водночас в нього не виникне відчуття тотальної критики та власного знецінення у ваших очах. 

Типові правила, що сприяють  ефективному спілкуванню з дитиною

При спілкуванні з дітьми батьки повинні:

• постійно підкреслювати свою увагу до індивідуальності сина чи дочки, до їх прагнення до самоствердження;
• проявляти увагу, інтерес і повагу до всіх дітей у сім’ї;
• проявляти постійну готовність і вміння вислухати дитину, дати їй можливість говорити (виговоритися), відстоювати свої погляди, переконання;
• перед тим, як показати дитині її помилки в поведінці, починати
  з похвали і схвалення позитивних якостей навіть при самому важкому характері сина (дочки);
• тактовно показувати кращі позитивні якості своєї особистості (ерудицію, працелюбність, пунктуальність, гуманні відносини до людей, порядність, чесність та інше), але при цьому не показувати, не підкреслювати своєї переваги над дитиною;
• створювати сімейну атмосферу любові, доброзичливості турботи, захищеності радості і перспективи, що благополучно впливає на фізичне і морально-психологічне здоров’я дітей.

Ви повинні знати:

• з ким приятелює ваша дитина;
• де проводить вільний час;
• чи не пропускає занять в школі;
• в якому вигляді або стані повертається додому.

Готуйте дитину до майбутнього життя. Говоріть з нею про це:

• Не відгороджуйте дитину від обов’язків і проблем. Вирішуйте справи разом з нею.
• Надавайте дитині самостійності в діях і прийнятті рішень.
• Слідкуйте за своєю зовнішністю. Дитина повинна гордитись вами.
• Не бійтесь в чомусь відмовити дитині, якщо вважаєте її вимоги надмірними.
• Частіше розмовляйте з дитиною. Пам’ятайте, що ні телевізор, ні радіо , ні комп’ютер не замінять їй вас.
• Не обмежуйте дитину у спілкуванні з ровесниками.
• Частіше звертайтесь за порадами до педагогів та психологів.
• Більше читайте, і не лише педагогічну літературу, але й художню.
• Звертайтесь до родини, в яких є діти. Передавайте свій досвід
  і переймайте чужий.
• Пам’ятайте, що дитина коли-небудь подорослішає і їй доведеться жити самостійно.

Десять кроків, щоб стати кращими батьками

 

1. Любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини. Батьківська любов допомагає дитині формувати впевненість у собі, викликає почуття власної гідності.
2. Прислуховуйтесь до того, що говорить Ваша дитина. Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває.
3. Всі взаємостосунки, в тому числі й ті, що будуються на любові й довірі, потребують певних обмежень. Батьки самі мають визначити ці обмеження для дітей. Пам’ятайте, що порушення дітьми будь-яких обмежень є для них природним процесом пізнання, і не варто це розцінювати як прояв неслухняності. Діти почуваються більш безпечно, коли батьки також дотримуються визначених ними обмежень.
4. Сміх допомагає розрядити напружену ситуацію. Часом батьки бувають занадто серйозними. Це заважає їм сповна відчути радість батьківства. Вмійте побачити веселі моменти й дозволяйте собі сміх при кожній нагоді.
5. Намагайтесь побачити світ очима Вашої дитини і зрозуміти її почуття. Пригадайте, як Ви почувалися. Коли були дитиною, і яким незрозумілим здавався Вам світ дорослих, коли в Вами чинили несправедливо.
6. Хваліть і заохочуйте дитину. Сподівайтеся, що дитина поводитиметься добре, й заохочуйте докладати зусиль для цього. Хваліть її за хорошу поведінку.
7. Поважайте свою дитину так, як поважали б дорослого. Дозвольте дитині брати участь у прийнятті рішень, особливо тих, що стосуються її. Прислухайтеся до думки дитини. Якщо Ви змушені сказати дитині щось неприємне, подумайте, яким чином Ви сказали б це дорослому. Вибачайтеся, якщо вчинили неправильно по відношенню до дитини.
8. Плануйте розпорядок дня дитини. Малі діти почуватимуться більш безпечно, якщо дотримуватимуться чіткого розпорядку дня.
9. У кожній сім’ї є свої правила. Будьте послідовними і їх дотриманні, про намагайтеся виявляти певну гнучкість щодо дотримання цих правил маленькими дітьми. Діти можуть бути введені в оману, якщо одного дня правило виконується, а іншого – відміняється.
10. Не забувайте про власні потреби! Коли батьківство починає надто нагадувати важку працю, і ви відчуваєте, що Вам бракує терпіння, приділіть трохи часу лише  собі. Робіть те, що приносить Вам задоволення. Якщо Ви розумієте, що втрачаєте контроль над собою і можете накричати на дитину, образити, принизити чи вдарити її, залиште дитину на кілька хвилин, порахуйте до десяти і заспокойтеся.

Підліткова депресія: просто поганий настрій чи справжня загроза? https://bokmal.com.ua/life/teenagers-depression/

БЕЗПЕЧНИЙ ІНТЕРНЕТ

Батьківський контроль – безпека дитини!

 

Правила:

1. Створіть список домашніх правил відвідування Інтернету за участю дітей і вимагайте його виконання.

2. Вимагайте від Вашої дитини дотримання часових норм знаходження за комп'ютером. Покажіть дитині, що Ви спостерігаєте за ним не тому що Вам це хочеться, а тому що Ви турбуєтеся про його безпеку і завжди готові йому допомогти.

3. Комп'ютер з підключенням до Інтернету повинен знаходитися в загальній кімнаті під наглядом батьків.

4. Використовуйте спеціальні дитячі пошукові машини.Kiddle – дитяча пошукова система від Google

5. Використовуйте засоби блокування небажаного контенту як доповнення до стандартного батьківського контролю.

6. Створіть сімейний електронну скриньку, щоб не дозволити дітям мати власні адреси.

7. Блокуйте доступ до сайтів з безкоштовними поштовими скриньками за допомогою відповідного програмного забезпечення.

8. Привчіть дітей радитися з Вами перед опублікуванням будь-якої інформації засобами електронної пошти, чатів, реєстраційних форм і профілів.

9. Навчіть дітей не завантажувати файли, програми або музику без вашої згоди.

10. Не дозволяйте дітям використовувати служби миттєвого обміну повідомленнями.

11. У "білий" список сайтів, дозволених для відвідування, вносите тільки сайти з хорошою репутацією.

12. Не забувайте розмовляти з дітьми про їх друзів в Інтернеті, як якщо б мова йшла про друзів в реальному житті.

13. Не робіть "табу" з питань статевого життя, так як в Інтернеті діти можуть легко наштовхнутися на порнографію або сайти "для дорослих".

14. Привчіть дитину повідомляти вам про будь-яких загроз або тривоги, пов'язаних з Інтернетом. Залишайтеся спокійними та нагадайте своїм дітям, що вони в безпеці, якщо самі розповіли вам про свої тривоги. Похваліть їх і порадьте підійти ще раз в подібнихвипадках.

15. Передивляйтесьісторію браузера відвідуваннясайтів дитиною.

Поради батькам: виховуємо впевнену в собі особистість

https://youtu.be/cdz-JWcCKcg?t=1

Для каждого из нас карантин стал сюрпризом, в том числе наших детей, у которых не было переходного периода, чтобы взять на себя обязательство онлайн-форму обучения. Из-за этих изменений все чувствуют стресс.

👧 Если ваш ребенок не говорит о том, что ее беспокоит, то она может изобразить это своим поведением. Дети чувствуют напряжение, которое идет вокруг, чувствуют, что люди переживают за свое здоровье, которое есть определенные ограничения в переезде и пребывании на улице, что этим правилам нужно соблюдать, пока погода отличная и сидеть дома очень тяжело.

👩 🏫 Учителя тоже люди и реагируют на стресс по-другому, иногда слишком много домашних заданий для своих учеников.

От стресса способность детей удержать внимание и проявить любопытство об обучении может уменьшить. Поэтому перед родителями есть задача - помочь своему ребенку справиться со стрессом и пережить карантин с сохранением психического здоровья: своего и ребенка.
И для этого можно использовать разные средства:

⏰ Организуйте расписание дня ⏰:
🔹 Помогите своему ребенку создать график занятий
🔹 Обратите внимание на перерыв
🔹 Определить время, к которому ребенку нужно закончить домашнее задание, чтобы задание не растянулась до ночи.
🔹 Помните, что ваш ученик / ученик - это ребенок, который хочет заниматься своим делами: играть, рисовать, смотреть фильмы и мультики. Поэтому в графике дня скорректировать график " свободное время -- и ребенок найдет чем заняться. Тем не менее, будьте готовы что-то предложить.
🔹 Чергуйте тренинг с различными мероприятиями

💫 Уважайте и заботиться о своем личном пространстве и своем ребенке.
- Если ребенок занят, не стоит прерывать его другим вещами.
- Если вы тоже работаете из дома, то объясните, когда вы заняты, чтобы вас не беспокоили ни разу.

🥪🥗 Обязательно сделайте обеденный перерыв. Это время, когда вы и ваш ребенок можете быть вместе.

🤸 ♀️ Помогите своему ребенку делать физические упражнения, вы можете сделать это весело под музыку. Теперь многие детские кумиры показывают онлайн, что они занимаются на самоизоляции. Карантин когда-нибудь закончится, и у вашего ребенка будет привычка делать упражнения

👨 Вечером нужно время для семейного общения:
🎲 Настольные игры будут полезны. Если они устали, то рисуйте с ребенком на ватман игру-бродилку, рассказ "Каратин" или что-то другое;
📕 из покупки старых журналов можно создавать коллажи на разные темы;
🎉 Помните, у кого будет день рождения и создать открытку или какую-то поробку;
🧜 ♂️ из старых вещей можно создать куклу;
🦄 Играйте в изготовление историй;
🌱 предложите своему ребенку создать эксперимент и zanotovuvati его, например: пусть ребенок поставить в разные бобы и разместить его по-другому, горизонтально, вертикально, вверх головой, вниз по голове. Ребенок будет смотреть, как быстро она вырастет в зависимости от того, как ее посадили. Ребенок занят изучением интересного, а родители могут расслабиться;
✨ Мечтайте о том, что вы будете делать после карантина;
📅 Создайте настенный календарь на этот месяц и отмечайте дни, проведенные в карантин, вы не будете мыть глаз, так как он скоро заканчивается.

Многие писатели сегодня читают свои книги онлайн, поэтому ребенок в наушниках может слушать интересные истории. А у родителей будет шанс расслабиться и освободить время для себя.

🌞 Не забудьте рассказать своему ребенку, что все будет хорошо 🌞

Возможно, эти советы выглядят простыми для вас, но за ними стоит большой смысл. Ваш ребенок внимательно следит за тем, как вы справляетесь с ситуацией. Так что не подведите ее и показывайте пример, как вы контролируете себя и помогаете ей справиться с карантином и принимать новые вызовы

 Поради для батьків

ДИТЯЧІ СТРАХИ І ПАНДЕМІЯ

Як дотримуватися психологічної гігієни в спілкуванні з дітьми на тему пандемії, щоб зберегти психічне здоров’я дітей на період до і після карантину.

Діти тільки пару днів раділи продовженню канікул і знаходженню вдома. За час, поки вони знаходяться поруч з дорослими, вони чули багато різних версій (які нагнітають чи заперечують і ін.) Про те, що зараз відбувається у нас і у всьому світі. Вони реагують на цю інформацію, навіть якщо зовні це ніяк не проявляється. Їх психіка “заражена” тривогою. І якщо з цим нічого не робити, то через місяць-два (а може, й раніше) вона почне “вилазити” в різних формах: розлад сну, харчування, появою незвичайних страхів, патологічною прив’язаністю до батьків, погіршення поведінки, ОКР та т. д.

Чим це пояснюється?

У віці від 5 до 10 років у дітей з’являються страх втрати батьків і екзистенційні страхи – страх війни, нападів, катастроф, пошкоджень, заражень і т.д. За великим рахунком – це прояв страху смерті, страху «не бути». Наявність таких страхів вважається показником “нормального” розвитку дітей. Заважати дитині і оточуючим вони починають тоді, коли з ними не так обходяться: “годують” панікою, різною, частіше за все, суперечливою інформацією, запереченням стану або намагаються створити ілюзію благополуччя.

Дорослим зараз нелегко, вони знаходяться в деякому “зміненому” стані, коли необхідно блискавично перебудовуватися і адаптуватися до нових умов. Але їм важливо пам’ятати, що дітям в цих умовах життя необхідно спертися на авторитетну і сильну фігуру батьків, які допоможуть їм впоратися з тривогою.

Що робити дорослим?

* Визнати свій страх (навіть якщо ви не боїтеся зараження, вас можуть налякати зміни в суспільстві),

* Приймати (не заперечувати) страх дитини: “ти боїшся / тобі страшно”, “боятися – це нормально”, “страх допомагає бути обережним”,

* Говорити, що згуртованість допоможе впоратися з будь-якими труднощами,

* Не робити тему пандемії головною і основною, про яку зараз живе вся сім’я,

* Зменшити інформаційне занурення дитини в новинні зведення (при дитині не варто переглядати новини на всіх каналах, зачитувати кожен пост зі стрічки, емоційно обговорювати вжиті заходи в державі),

* Збільшити знання про вірус і про запобіжні заходи ,

* Інструктувати дитину, що їй потрібно зробити у разі, якщо з батьками щось станеться і вона не зможе самостійно викликати швидку допомогу (на який номер зателефонувати, яку адресу назвати, які дані про батьків дати, як описати стан батьків і т.д .),

* Якщо дитина перебуває поруч з сильно панікуючим дорослим, пояснити дитині, що є такий тип людей, який не може впоратися зі своїм страхом. І ці люди не погані і не хороші, вони так обирають. А ви будете з ним “обирати життя”,

* Незважаючи на вік, нехай дитина багато грає. Грайте і ви з нею (якщо у вас є таке бажання). У грі дитяча психіка краще і швидше опрацьовує несвідомі страхи,

* Разом з дитиною (бажано, на ніч) придумуйте різні історії, казки, де в кінці перемагає добро, розсудливість і здоров’я … психічне і фізичне 

Бережіть фізичне і психічне здоров’я своє і своїх близьких!

Діти в інтернеті: як навчити безпеці у вітуальному світі якщо вашій дитині від 5 до 7 років

Так само як батьки не дозволяють дітям гуляти одним у незнайомих місцях, так само вони не повинні дозволяти їм працювати в інтернеті без догляду.

У дошкільному віці найважливішою потребою дитини є спілкування, завдяки якому вона засвоює соціальний досвід. Стосунки з дорослими та однолітками формують особистість. Спілкування відіграє важливу роль у житті дитини,адже саме так вона набуває досвід співпраці, взаєморозуміння і формує повагу до інших людей. Потреба в зовнішніх враженнях сприяє розвитку пізнавальних здібностей та уяви. Діти цього віку намагаються виявляти самостійність і розширювати знання про оточуючий світ. Задаючи нескінченні питання, дитина, перш за все, хоче чути відповіді на них. Неуважне ставлення з боку дорослих може стати причиною появи впертості, неслухання і негативізму.

Тому якщо ви не хочете, щоб важливу інформацію дитина дізналася з неперевірених джерел (у тому числі, з інтернету), приділяйте більше уваги своїй дитині. Провідною діяльністю дошкільників є гра. Саме тому діти дуже люблять грати, зокрема, в комп’ютерні ігри. Незважаючи на користь ігор, особливо розвивальних та навчальних, слід пам’ятати, що частка розважальних ігор у житті дитини не повинна перевищювати, оскільки це може викликати нерівномірність розвитку, затримку формування готовності до навчання і навіть спричинити комп’ютерну залежність.

   У дошкільному віці дитина засвоює правила поведінки і вчиться оцінювати власні вчинки та дії оточуючих крізь призму моральних норм, що формуються у спілкуванні з дорослими. Саме цей період є найважливішим для навчання правилам поведінки і безпеки в мережі. При цьому слід пам’ятати, що, незважаючи на знання певних правил, діти можуть порушувати їх, тому необхідність батьківського контролю для дітей молодшого віку дуже висока.

Маленькі діти повинні виходити в інтернет лише під наглядом дорослих ще й тому, що їм потрібна допомога в навігації під час пошуку сайтів і при спілкуванні.

Для підвищення онлайн безпеки Вашої дитини:

§  створіть список вибраного з адресами перевірених сайтів;

§  навчіть дитину правилам конфіденційності і поведінки в мережі;

§  роз’ясніть дитині те, для чого і як правильно створювати ніки. Придумайте разом з дитиною нік, у якому не міститься особиста інформація про неї, і безпечний пароль;

§  розкажіть дитині, що в мережі люди можуть видавати себе за кого завгодно, тому слід ставитися обережно до нових віртуальних знайомих і вжодному разі не повідомляти їм будь-яку особисту інформацію;

§  використовуйте пошукові сервіси, призначені спеціально для дітей;

§  створіть спеціальне робоче середовище для дитини з обмеженим списком дозволених сайтів;

§  використовуйте спеціальне сучасне програмне забезпечення для контролю ресурсів, що відвідує ваша дитина;

§  користуйтесь програмами батьківського контролю;

§  користуйтесь інформаційними фільтрами;

§  використовуйте засоби блокування небажаного контенту;

§  застосовуйте функції блокування вікон, що вспливають;

§  виключіть можливість використання дитиною служб миттєвого обміну повідомленнями, електронної пошти та чатів;

§  не дозволяйте дитині користуватися голосовими службами для взаємодії з товаришами по мережевим іграм;

§  навчайте дитину відрізняти правду від брехні;

§  проявляйте зацікавленість до віртуального життя дитини і не ігнорируйте запитання, що вона ставить. якщо не знаєте відповідей на якісь запитання, можете спільно пошукати їх в інтернеті;

§  хваліть дитину, якщо вона чинить правильно, і спокійно роз’яснюйте, що потрібно робити і як себе вести, якщо вона помиляється.

§  довірливі стосунки дозволять вам вжити своєчасних заходів у випадку виникнення ситуації, що загрожує безпеці вашої дитини.